29 С І Ч Н Я
ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
На Аскольдовій могилі український цвіт! —
По кривавій, по дорозі нам іти у світ.
29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути (у 18 км від м. Ніжина Чернігівської області) на лінії Москва-Бахмач-Київ відбувся нерівний бій сотні Юнацької школи ім. Б.Хмельницького, "Помічного куреня студентів-січових стрільців" та чоти гайдамаків (всього 600 чол.) з 4-х тисячним загоном більшовицької армії під командуванням колишнього царського жандармського полковника М.Муравйова, де полягло 300 студентів. Це був той самий Муравйов, який 29 січня (2 лютого) видав "Наказ по арміях № 14", де цинічно заявив: "Цю владу ми несемо з далекої Півночі на вістрях своїх багнетів і там, де її встановлюємо, всемірно підтримуємо її силою цих багнетів..."
У тому нерівному бою загинуло близько половини юних, ще необстріляних й незагартованих бійців. Серед полеглих був і командир студентського куреня сотник Омельченко. Проте їхня смерть не була марною. Опір під Кругами на кілька днів стримав окупацію Києва більшовицькою армією, що мало помітний вплив на успішне закінчення Берестейського договору. Не меншим було і моральне значення бою, що став символом жертовності, на якому виховувались покоління молоді, зокрема студентської.
19 березня на Аскольдовій могилі відбувся грандіозний похорон убієнних за вільну, незалежну Україну. В урочистій похоронній процесії взяли участь члени Української Центральної Ради, очолюваної М.Грушевським, та міністри уряду на чолі з В.Голубовичем. На мітингу біля будинку Центральної Ради пролунали такі слова М.Грушевського: "Якраз в цей момент, коли ми ховаємо цих молодих героїв, тут з будинку Центральної Ради здіймається російський орел, цей символ нашого довгого гноблення. Не випадково ці два факти збіглися. Така операція не могла відбутися без болю... Стримайте ж ваші сльози, які котяться. Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні...""'. У похороні взяли участь тисячі киян, славетний хор під орудою Кошиця, військові відділи січовиків. Єпископ Никодим відслужив заупокійну літію...
Трагедія під Крутами знайшла палкий відгук у серцях свідомих громадян України і далеко за ії межами Відомі поети, прозаїки, публіцисти С. Єфремов, Л. Старицька-Черняхівська, Д. Дорошенко та інші опублікували щирі й зворушливі статті у вільній пресі про героїчну загибель юних бійців за волю. Так, Л Старицька-Черняхівська у статті "Пам'яти юнаків-героїв замордованих під Крутами" ( “Нова Рада”. – 1918. – 24 берез.) писала: ”Для нас могила ця лишиться на віки полум'ям віри, вона дала нам незабутнє минуле. Це буде друга свята могила над Дніпром”.
На жаль з приходом до влади більшовиків братська могила з хрестом була зруйнована і стерта з лиця землі, а про саму трагедію протягом сімдесяти років і не згадувалось, хоч свого часу її порівнювали з лицарською обороною Батурина у 1708 р. від навали військ Петра І під проводом князя Меншикова, з подвигом під Фермопілами.
Вражені трагедією під Крутами, похоронами жертв більшовицького терору Павло Тичина, Олександр Олесь, Уляна Кравченко, Валер'ян Поліщук та інші вилили свій біль, створивши проникливі поезії, присвячені пам'яті загиблих.
1 червня 1991 року Союз українського студентства ухвалив спорудити на Аскольдовій могилі пам'ятник студентам і гімназистам, які загинути під Крутами. У жовтні того ж року Українська студентська спілка ухвалила звести пам'ятник у Крутах і оголосила конкурс на кращий проект меморіалу.
Наприкінці 90-х років минулого століття неподалік від Аскольдової могили було встановлено скромний пам'ятний знак: могилка, на ній дерев'яний хрест із зображенням розп'ятого Ісуса Христа. На хресті текст "Борцям за волю України, Героям Крут — вічна слава".
На могилі встановлено меморіальну дошку з текстом: ”На заклик Вітчизни вони озвалися, пішли і віддали, що мали “І нижче "В пам'ять про студентів, які полягли за волю України у січні 1918 року під Крутами У нерівному бою з більшовицькою навалою”.
Є зрушення й на Чернігівщині Як повідомила газета "Урядовий кур'єр" за 1 серпня 2002 року, з ініціативою увічнити пам'ять бійців Студентського куреня, які героїчно загинули 29 січня 1918 року в нерівнім бою з більшовицькими загонами біля станції Крути, виступила група народних депутатів, ряд політичних партій та громадських організацій.
За повідомленням Укрінформу, цю ініціативу підтримала Чернігівська облдержадміністрація. Уже розроблено ескізний проект Пантеону Героїв Крут, а також складено орієнтовний кошторис його реалізації. Проект розглянув і підтримав уряд. Здавалося б, є підстави для надії, та оскільки в Держбюджеті 2002 року кошти для здійснення проекту не передбачені, уряд підтримав ідею Чернігівської облдержадміністрації про накопичення коштів з різних джерел.
З цією метою у Чернігівській філії ЗАТ "Приватбанку" благодійні внески приймають на спорудження Пантеону героїв Крут, що слугуватиме патріотичному вихованню молоді. Отож, його спорудження мають підтримати всі небайдужі до цієї благородної ініціативи — такі сподівання Чернігівська облдержадміністрація висловила в офіційній заяві.
І ми сподіваємось, що цього разу благородна ініціатива буде нарешті втілена в життя.
Источник: http://по материалам интернета |