8 березня -день Весни, квітів та усмішок

Коли настає весна і на вулицях з'являються весняні квіти, в кожному домі, в селі і в місті відзначається велике свято - Міжнародний жіночий день - 8 Березня. Саме в цей день людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню життя на землі.

Я не цвіт, не зоря, не сніжинка -Це вічного Бога, витвори! Я сильна й слабка, я - Жінка. Саме так, - з великої літери.

Відомо, що історія святкування 8 Березня почалася в США - саме там в 1909 році вперше відзначався національний жіночий день, але ця традиція тривала в Штатах недовго, лише до 1913 року. А от у Копенгагені в 1910 році 8 Березня було встановлено Міжнародним жіночим днем на честь руху за жіночі права. Наступного року цей день святкували вже в Австрії, Данії, Німеччині та Швейцарії. 1914 року в багатьох державах Свропи 8 Березня жінки організували марші на знак протесту проти війни. В 3917 році Тимчасовий уряд Росії, до складу якого входила тоді й Україна, гарантував жінкам виборче право. Цей історичний день випав на 8 березня за григоріанським календарем.

У 1975 році це свято було офіційно визнане ООН, тому сьогодні Між­народний жіночий день відзначають і в деяких інших державах світу.

Не будемо заглиблюватися в історію, але 8 Березня, що раніше знаме­нувало ідейну боротьбу прекрасної половини людства за свої права, стало традицією, днем Весни, квітів та усмішок.

У Великобританії з кожним роком зростає популярність свята 8 Бере­зня, повідомляє Британська національна комісія з справ жінок, хоча офі­ційно воно не визнане. Дедалі більше британців, наслідуючи традицію, дарують цього дня прекрасній половині квіти. Також популярними є сим­волічні сувеніри, розгадування потаємного значення яких є «родзинкою» свята англійців. Чимало жіночих організацій, яких у країні близько 200, проводять 8 Березня святкові заходи. Жіноче свято відзначають у багатьох початкових та середніх школах Великобританії.

У Польщі 8 Березня на державному рівні не відзначається. Втім, у ка­лендарях (що характерно - навіть у церковних) дата зазначена як День жінок. Якихось спеціальних урочистостей, святкувань поляки 8 березня не організовують, та на вулицях кількість чоловіків, котрі поспішають кудись із квітами, помітно збільшується.

В Японії жіноче свято припадає не на 8, а на 3 березня, це - День дів­чаток. Цього дня їм дарують символічних ляльок, згідно з давньою націо­нальною традицією.

Україна. Жінка. Мати... Як багато значать ці слова для кожного з нас! Як глибоко западають у душу! Як гордо промовляємо їх!

На ранньому етапі людського суспільства роль жінки була керівною. Із тієї далекої епохи матріархату і йде уявлення про головний обов'язок жінки бути берегинею домашнього вогнища. З плином часу жінка перетво­рюється на рабиню чоловіка на довгі століття. В епоху Святої інквізиції Македонський собор 585 року обговорював питання «Чи можна жінку вва­жати людиною?» А в 1785 році в Лейпцигу був надрукований трактат 4 «Цікавий доказ, що жінка не належить до роду людського». В епоху лицар­ства та Відродження чоловіки вклоняються дамам, домагаються їх кохання. У наш час жінка набула незалежності та рівноправності з чоловіком.

Роль жінки в українській історії надзвичайно велика. У прогресивно­му поступі України вона завжди займала чільне місце. Старі ікони і парсу-ни доносять до нас одухотворені просвітлені обличчя наших жінок ще від прадавніх часів і часто з книжкою в руках. Вони не тільки були дружинами високопоставлених чоловіків, а й самі були політиками, ученими, митцями. З часів трипільської культури жінки української землі стають береги­нями роду, незаперечними авторитетами і майстрами у створенні матеріа­льних і духовних набутків суспільства. А з часів піднесення Київської дер­жави (ІХ-ХІ ст.) до нас дійшли звістки про перших славних жінок нашого народу. Можна називати багато імен, та ім'я княгині Ольги є справді свя­щенне. Ольга була першою української правителькою, яка залишила по собі славний слід. Вона заклала нові міста, села, погості. Найвеличнішою справою Ольги було запозичення християнства у Візантійській імперії шляхом власного хрещення. Разом з християнством Ольга принесла в Київ і більш високу культуру. Так, перша кам'яна будівля на Русі - її палац. Церковні книги, без яких не було б на Русі розвинутої писемності, теж стали надходити до Києва після хрещення Ольги.

Впродовж багатьох століть непересічні представниці чарівної статі вно­сили в історичну скарбницю українців цінний досвід державного будівництва та керівництва, на терені національної культури ними було здійснено вікові вчинки. Анна, дочка Ярослава Мудрого, була королевою Франції. їй було на­дано право підписувати документи великої державної ваги. її чіткі підписи стоять поруч з хрестами неграмотних королівських чиновників, придворних і самого короля - Генріха І. Анна підписувала рідною мовою, хоча знала ла­тинь. До нашого часу в Санлісі збереглася споруджена каплиця часів Анни Ярославни. Поряд - скульптура Анни на повний зріст. На постаменті напис: «Анна руська королева, французька, засновниця храму в 1060 році».

Особливою сторінкою в історії України є Запорізька Січ. У покозаче-ній Україні, як ніде більше в Європі, жінка була рівноправна з чоловіком. Вона мала юридичне право виступати в суді, про що тільки мріяли жінки Європи. Сама вибирала нареченого і могла розлучитися з чоловіком. Жін-ки-аристократки підписували найважливіші державні угоди. Дружина Б. Хмельницького Ганна Золотаренко була його спільницею і помічницею; жінка Семена Палія гідно вела переговори з іноземними послами.

Справді, як актуально і важливо сьогодні повернутися до історії, адже на її сторінках викарбувані імена справжніх дочок України, записані яскра­ві приклади для наслідування, де звучить наказ берегти свої національні звичаї та традиції!

Сьогодні емансипація відкрила перед жінками необмежені можливос­ті для самовдосконалення. Вони оволодівають найрізноманітнішими про­фесіями. Але жінка, ким би вона не була за фахом, крім того, ще дружина, мати. І в цьому її найважливіше призначення. Астрологи свідчать, що Зем­ля вступає в епоху великої жіночності. Одвічно стоять поруч слова: жінка-мати, жінка-сестра, жінка-дружина, розрадниця, кохана, єдина. Саме жінка має завжди, і в усьому показувати приклад моральності, добра, любові і вірності, терпіння і миротворчості і запалювати своїм прикладом інших.

Не дивлячись ні на що, наше життя прекрасне, бо саме життя - це вже диво. І кому, як не жінці, нести в наше життя божественний вогонь любові і щастя, щомиті і в усьому!